Колядки та щедрівки дівчині

ДІВКА НАТАЛОЧКА ПШЕНИЧЕНЬКУ ЖАЛА

Дівка Наталочка пшениченьку жала.
Приспів: Святий вечір! (приспів повторюється після кожного рядка)
Пшениченку жала, в три рядочки клала,
В три рядочки клала да не в'язала.
Прийшло до її три козаченьки:
- Годі, годі, Наталочко, пшениченьки жати,
Маємо тебе з собою взяти.
- Не беріть мене в чистому полі,
Заберіть мене в батенька в домі.
В батенька в домі три сторожі стоїть:
Перва сторожа — батенько за столом,
Друга сторожа — матюнка у порога,
Третя сторожа — братик в воротях,
Батенько за столом частує вином,
Матюнка в порога подарочки крає,
Братик в воротях коня сідлає,
Коня сідлає, сестру виряжає.

ПО ГОРІ, ПО ГОРІ ПАВИ ХОДИЛИ

По горі, по горі пави ходили,
Пави ходили, пір'я губили.
Красна панна пір'я збирала,
Пір'я збирала, в рукавець клала.
З рукавця брала, віночок плела.
При одній свічці умивалася,
А при другій — утиралася.
А убравшись, до церкви ішла,
До церкви ішла, як зоря зійшла.
Здибають її пани королі,
Її здибають, її питають:
- Чи ти царівна, чи королівна?
- Ні я царівна, ні королівна,
Батькова дочка, як паняночка.

ЩО В КИЄВІ ДА НА РИНОЧКУ

Ой в Києві да на риночку,
Приспів: Щедрий вечір, добрий вечір!(приспів повторюється після кожного рядка)
Там Вірочка сад садила,
Сад садила, говорила:
— Рости, саду, вище мене.
Щоб яблучки буйнесенькі,
І ягодки краснесенькі,
І орішки повнесенькі.
Яблучками підкидатися,
Ягодками красоватися,
Орішками налузатися.

Дитячі колядки, щедрівки, засівалки (посипалки)

НА ЩАСТЯ, НА ЗДОРОВ'Я, НА НОВИЙ РІК

На щастя, на здоров'я,
На Новий рік,
Аби вам си родило
Краще, як торік.
Жито, пшениця,
Всяка пашниця.
Коноплі по стелю,
Сорочка по землю,
А клен по коліна,
Аби вас, хрещених,
Голова не боліла,
Будьте здорові,
З Новим роком!
З ВАСИЛЕМ!

МІСЯЧЕНЬКУ, МІЙ БРАТИКУ

Місяченьку, мій братику,
Зійди рано, постій мало,
Поки я бички позапрягаю,
Жито-пшеющю порозсіваю.
Роди, Боже, жито й пшеницю
Без куколю, без метлиці,
А нам, діткам, по варяниці.

КОТИВСЯ ХМІЛЬ З-ПІД ГОРОДА

Котився хміль з-під города,
А укотився під ворота;
Вийся, хмелю, на ліску,
А родися, пшенице, на піску.

НА ЩАСТЯ, НА ЗДОРОВ'Я, НА НОВИЙ ГОД.

На щастя, на здоров'я,
На новий год, на нове літо,
Роди, Боже, жито і пшеницю,
Всяку пашницю!
А ти, кукілю, не родись,
По доріжці розкотись,
Конопельки під стельки,
Льонок по поясок.
Драстуйте, будьте здорові,
З празником, з Новим годом!

КОЛЯД , КОЛЯД , КОЛЯДНИЦЯ

Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
Й а без меду не така,
Дайте, дядьку, п'ятака.

Одчиняйте скриньку
Та давайте сливку,
Одчиняйте сундучок
Та давайте п'ятачок.

КОЛЯДИН, КОЛЯДИН

Колядин, колядин, я у батька один.
Мені не дивуйте, ковбасу лаштуйте.

Колядин-дин, я, бабусю, один.
Винеси мені пиріжечок та положи у мішечок,
З руками, з ногами, щоб бігав за нами.

Колядин, колядин, я у батька один,
По коліна кожушок, дайте, дядьку, пирожок.

Колядин, колядин, а я в батька один,
В порватім кожушку, винесіть пампушку.

ЩЕДРИК, ВЕДРИК
Щедрик, ведрик, винесіть вареник,
Грудочку кашки, кілечко ковбаски.
Винесіть книш, бо впустю в хату миш.
Винесіть ковбасу, бо всюхату рознесу.

Джерело

Щедрівки

Тексти щедрівок

Тексти пісень

Щедрівки

Колядки, щедрівки, посівалки

Новий рік завжди пов'язаний з мріями про краще майбутнє. Ці мрії та бажання здавна викристалізовувались у чудові поетизовані обряди - колядування, щедрування і засівання. У народних календарних обрядових величальних піснях - колядках і щедрівках - втілився одвічний потяг людей до статків, щастя, добра, краси, високої моралі.
У давні часи ці величання мали містично-фантастичний контекст. Язичники через ритуали і обряди намагалися привернути на свій бік таємничі та незбагненні явища природи, гадаючи, що вони поліпшать їхнє життя. Вони вірили у магічну силу слова творити добро. Слово мало зіграти свою добродійну роль на початку нового річного циклу.
Християнська церква переслідувала язичницький, життєрадісний дух первісних новорічних обрядів. Проте, не в змозі витравити колядування й щедрування, вона намагалася підлаштувати їх до християнської релігії. В обрядах з'явилися нові, переважно релігійні сюжети й мотиви. Однак колядки й щедрівки зберегли й природні образи сонця, місяця, дощу, хліборобської праці, зерна, хліба. Мета новорічних обрядів та ігор - звеличити трудову людину, піднести її дух, вселити віру в успіх, висловити побажання «щедрого вечора, доброго вечора».
На Україні обряди зимового циклу полягали в тому, що групи колядників (на Різдво) і щедрівників (у новорічний вечір), вибравши провідника - «березу», «скарбника» і «міхоношу», ходили від хати до хати і співали величання господарям дому та членам їх родин. Іноді до гурту приєднувалися музики.
Тематика цих величально піднесених віншувань найрізноманітніша. У ній відклалися нашарування різних історичних епох: дохристиянські уявлення про світ, побут Київської Русі з численними походами, козацьке військове життя, мирна хліборобська праця в різних соціальних умовах. Незмінними у всі віки залишалися хіба що родинно-побутові, любовні теми та мотиви. Всі ці урочисті послання адресувалися чотирьом категоріям людей: господареві, господині, парубкові та дівчині. Найбагатші змістом величання посилаються господарям і парубкам. Вужче, але ніжніше в щедрівках величається дівчина, ще менше - заміжня жінка через її обмежену роль у суспільстві, яка зводиться до домашнього побуту.
Щедрівки і колядки, адресовані господареві, спрямовані на ідеалізацію умов хліборобської праці. З допомогою пісні колядники хотіли дати йому відчути себе справжнім господарем землі. Його з убогої хатини переносили в палаци з широкими дворами, де повно ситої худоби, де він пасе коней, корів, стриже овець, віє й меле зерно, дружина пече калачі, дочка вишиває рушники, подушки, сорочки.
Парубки в новорічних вітаннях - міцні красені, справжні господарі, вмілі мисливці, рибалки, героїчні воїни і майже завжди закохані у небесної краси дівчину. Богатирська слава передається через вихваляння їхніх коней і зброї. Після перемог благородний парубок відмовляється від срібла й золота, а як викуп бере за дружину найкращу дівчину.
Така ж романтизована, гармонійна й дівчина: вродлива, розумна, працьовита, ніжна, чесна, справедлива. Це - зоря, червона калина, зелена верба, що своєю красою зачаровує всіх аж до царевича чи королевича. Це - символ кохання й жіночої вірності.
Ніжно і тепло передається образ господині - дружини й матері: працьовита, добра, тиха, щедра, душевною теплотою зігріває все навколо себе.
Ідеалізація героїв - провідна риса цього жанру народнопісенної творчості. Колядки й щедрівки несли і досі несуть великий заряд етичного й естетичного виховання. Тому цей жанр такий життєздатний. Навіть жорстокий тоталітарний режим не зумів витравити суспільно-виховних засад колядок і щедрівок. Хоч як намагалися перефарбувати їх у червоні кольори, вони не втратили закладених у них природою народного мистецтва функцій нести людям добро і красу.

Джерело

Тиха ніч (колядка)

Тиха ніч, свята ніч!
Ясність б'є від зірниць.
Дитинонька Пресвята,
Така ясна, мов зоря,
Спочиває в тихім сні.

Тиха ніч, свята ніч!
Гей, утри сльози з віч,
Бо Син Божий йде до нас,
Цілий світ любов'ю спас,
Вітай нам, святе Дитя!

Свята ніч настає,
Ясний блиск з неба б'є,
В людськім тілі Божий Син
Прийшо нині в Вифлеєм
Щоб спасти цілий світ.

Тиха ніч, свята ніч!
Зірка сяє ясна,
Потішає серця,
Величає Христа.
Дитя святе, як зоря,
Нам світи, зоря ясна!

Старий рік минає (колядка)

Старий Рік минає Новий наступає     | (2)
Новий наступає

Пане Господарю Великий Владарю      | (2)
Великий Владарю!

Дайте нам з Полиці із Медом Пшениці | (2)
Із Медом Пшениці!

А ще щось такого до того смачного   | (2)
До того смачного!

Новий Рік приxодить Щастя в Дім приносить | (2)
Щастя в Дім приносить!

На небі зірка ясна засяла (колядка)

На небі зірка ясна засяла

І ясним світлом сіяє,

Хвиля спасення нам завітала, -

Се бо Христос ся рождає.

Щоб землю з небом в одно злучити,

Христос родився, славіте!     | (2)

В біднім вертепі, в яслах, на сіні,

Спочив Владика, Цар світу.

Ото ж, до Нього спішім всі нині, -

нашого жде Він привіту.

Спішім любов’ю його огріти,

Христос родився, славіте!     | (2)

Благослови нас, Дитятко Боже,

Даруй нас нині любовю,

Хай і пекельна сила не зможе

Нас розділити з Тобою.

Благослови нас, ми ж Твої діти,

Христос родився, славіте!     | (2)

Благослови нас, наш любий Христе,

Зло побідити силу дай,

Засій в серцях нам бажання чисте -

Міцно любити рідний край!

Щоб Україна могла радіти,

Христос родився, славіте!     | (2)

По всьому світу стала новина (колядка)

По всьому світу стала новина:
Діва Марія Сина родила.

Сіном притрусила,
В яслах положила
Господнього Сина. (2)

Діва Марія Бога просила:
– В що ж би я Сина свого сповила?

Ти, Небесний Царю,
Прищли мені дари,
Сього дому господарю. (2)

Зійшли ангели з неба до землі,
Принесли дари Діві Марії:

Три свічі воскові,
Ще й ризи шовкові
Ісусові Христові. (2)

Засіяла звізда з неба до землі,
Зійшли ангели к Діві Марії.

Співають Їй пісні,
Господній Невісті,
Радості приносять. (2)

Бог ся рождає (колядка)

Бог ся рождає, хто ж Го може знати!

Ісус Му ім'я, Марія Му Мати!

Приспів (2 рази)

Марія му Мати прекрасно співає,

А хор ангельський Їй допомагає.

Приспів (2 рази)

Йосиф старенький колише Дитятко:

«Люляй же, люляй, мале Отрочатко!»

Приспів (2 рази)

Царі зі сходу славу днесь голосять,

Ладан і смирну, золото приносять.

Приспів (2 рази)

А пастиріє к Ньому прибігають,

І яко Царя свойого вітають.

Приспів (2 рази)

І ми днесь, браття, к Ньому прибігаймо.

Рожденну Богу хвалу, честь віддаймо.

Приспів (2 рази)

Спи, Ісусе, спи (колядка)

Спи, Ісусе, спи, спатоньки ходи.
Я Тебе му колисати,
Пісеньками присипляти:
Люлі,серденько, люлі! (2)

Спи, Лелійко, спи, головку склони.
Ту на рученьки Марії,
Бач, Вона Тебе леліє:
Люлі, серденько, люлі! (2)

Спи, Убогий, спи, рученьки зложи,
Йосифа ще не видати,
Несе хлібця Тобі дати:
Люлі, серденько, люлі! (2)

Спи, Терпінє, спи, очка зажмури,
Не питай, що колись буде,
Що зготовлять Ти хрест люди:
Люлі, серденько, люлі! (2)

Спи, Ісусе, спи, а Серце втвори,
Най при Ньому спочиваю
Тут на земли і там в раю:
Люлі, серденько, люлі! (2)

Во Вифлиємі нині новина (колядка)

У Вифлиємі нині новина,
Пречиста Діва родила сина
В яслах сповитий поміж бидлями
Спочив на сіні Бог необ’ятий.

Мати Марія Сина леліє,
Йосип старенький пелени гріє.
О, Цар Всесвіту, земної волі
Благослови нам всім вічну долю.

А ясна зірка світу голосить:
Месія радість щастя приносить
До Вифлиєма спішім всі нині,
Бога вітаймо в бідній яскині.

За світлом зірки, десь аж зі сходу,
Йдуть Троє Царів княжого роду.
Золото в дари, кадило, миро,
Враз з серцем щирим, несуть офіру.

Вже херувимі славу співають,
Ангельські хори Царя вітають.
Пастир убогий несе що може,
Щоб одарити дитятко Боже.

Ісус малий ми небагаті
Золото в дари не можемо дати,
Ми дар цінний несем від миру,
Це віра серця і любов щира.

Бог предвічний (колядка)

Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь*,
І утішився.

В Вифлеємі народився:
Месія, Христос наш
І Пан наш, для всіх нас
Нам народився.

Ознаймив се Ангел Божий:
Наперед пастирям,
А вчера звіздарям
І земним звірям.

Діва Сина як породила,
Звізда та, де Христа
Невіста Пречиста
Сина зродила.

Тріє цари несуть дари**
До Вифлеєм міста,
Де Діва Пречиста
Сина повила.

Звізда їм ся об’явила
В дорозі о Бозі,
При волі, при ослі
Їм ознаймила:

- Тріє царі, де ідете?
- Ми ідем в Вифлеєм
З желанєм, спокоєм***
І повернемся.

Іншим путем повернули,
Погану, безстидну,
Безбожну Іроду
Не повідали.

Йосифові Ангел мовить:
- З Дитятком і з Матков,
З бидлятком, ослятком
Най ся хоронить.

"Слава Богу!" заспіваймо,
Честь Сину Божому
І Пану нашому
Поклін віддаймо.