З кожним роком в Україні збільшується кількість сімей, в яких за дітьми доглядає батько, а мати заробляє гроші та робить кар’єру. Ми знайшли чимало таких родин, але стикнулися з однією проблемою. Жінки залюбки погоджувалися поспілкуватися, а от чоловіки чомусь категорично відмовлялися від будь-яких розмов, а на прохання сфотографуватися взагалі «залягали» на дно.
Відчайдушні домогосподарі: коли в декрет іде чоловік
Дружини пояснювали, що чоловіки сприймають свій статус «вусатого няня» хворобливо. Адже оточуючі й досі дивляться скоса на такий розподіл сімейних обов’язків. Але серед цих сором’язливих батьків усе ж таки знайшовся один сміливий тато — Ігор Сагач.
Мами із захопленням спостерігають, як Ігор розгойдує свою 4-річну доньку Мирославу, а вона у відповідь сміється. І не тому, що він привабливий чоловік — просто він єдиний батько на дитячому майданчику. За дві години прогулянки дівчинка жодного разу не завередувала, а тато жодного разу не підвищив голос – це, напевне, вищий пілотаж порозуміння.
Історія знайомства Ігоря та Софії Сакач була романтичною. Він грав на контрабасі в одному з нічних клубів джаз, а вона прийшла послухати музику. Їй одразу сподобався цей чорнявий хлопець, та й він помітив тендітну дівчину, яка так уважно слухала його гру. Вони одружилися через рік. Через п’ять Соня дізналася, що вагітна. Новина здивувала подружжя, бо про дитину вони ще не думали. До того ж, Соня знала, що з роботи її (вона працює координатором програм у Німецькій службі академічних обмінів) у декретну відпуску надовго не відпустять. Тому подружжя з самого початку задумувалося над тим, хто доглядатиме за дитиною. Надія була лише на бабусю, яка мала вийти на пенсію.
Згідно з чинним українським законодавством, 3-річну відпустку по догляду за дитиною може отримати сьогодні не тільки мама, але й тато. При цьому на чоловіка поширюються ті ж права й пільги, які отримує в цьому випадку жінка, включаючи безперервність стажу та збереження за ним робочого місця. Головне — вчасно все оформити, а далі — головне, аби було бажання.
— Перший місяць після пологів моєю місією була купівля памперсів та прогулянки під час сну доньки, — каже Ігор. – Тільки-но Соня вийшла на роботу, донькою займалася бабуся, але й вона не залізна, інколи Мирославу залишали на мене. Було нелегко, коли донька починала плакати, я одразу намагався її заспокоїти, заколисати, але це рідко виходило з першої спроби. Потім мене це починало дратувати – саме розуміння того, що я не можу її заспокоїти. Я розумів, що моя знервованість переноситься на дитину, і намагався заспокоїтися сам, а потім уже брався за мобільний і телефонував дружині – питати, що робити. Соня радила погодувати доньку чи розповідала, як саме люблять засинати немовлята. Найчастіше це закінчувалося тим, що Мирослава засинала в мене на животі.
У більшості країн роль голови сім’ї й годувальника вже давно поділена між подружжям. А ми й досі вважаємо це чимось дивовижним. У нас дотепер головним залишається патріархальний тип родини, де батько спочатку заробляє гроші, а вже потім виховує дитину, та й то, якщо часу вистачить. Хатня робота й догляд за дітьми традиційно вважаються жіночою справою.
А якщо обставини склалися так, що заробляти гроші поки краще виходить у дружини, невже чоловік не зможе підмінити її вдома? Звісно, чоловік може сказати, що в нього немає навичок виховання малечі та догляду за домом. Так дізнайся, навчися, почитай кулінарні рецепти, інструкцію до пральної машини, літературу з педагогіки. Легше сказати, що це не чоловіча справа, але ж треба думати, в першу чергу, про сім’ю.
Деякі батьки кажуть: «Ось коли дитині виповниться років 10, тоді я буду нею займатися, а поки мені з нею навіть говорити немає про що». Але вони дуже сильно помиляються. До того часу, коли дитина виросте, може виникнути ситуація, що вона просто не захоче спілкуватися з батьком тільки тому, що недоотримала його уваги в дитинстві. Участь тата у вихованні необхідна малюкові з перших днів його життя.
Ігор зізнається, що йому дуже цікаво з донькою. Вона підростала, а разом із нею «ріс» і тато. Мирослава змінила його власне життя, наповнила його новою філософією. Якщо з дитиною проводиш багато часу, починаєш розуміти, хто чого вартий.
У сім’ях, де мама працює, а татусь залишається з дітьми, у малечі встановлюються більш рівні й глибокі стосунки з обома батьками.
— Напевно, це й є те глобальне, чому вона мене навчила — бути більш терплячим до світу, до помилок інших людей. Мирослава зробила мене менш егоїстичним, чим навіть іноді користується наша мама, — сміється чоловік, — коли відправляє її зі своїми проханнями до мене, знаючи, що я не відмовлю.
Ігор і Софія кажуть, що їхні друзі раді, що у них у родині не виникло проблеми з того, хто сидітиме вдома з дитиною. А те, що за донькою доглядає саме Ігор, узагалі нікого із знайомих не здивувало.
— Молоді швидко пристосовуються до реалій життя та перестають дивуватися будь-яким речам, - каже подружжя.
У чому ж переваги того, що за дитиною доглядає батько, а не, скажімо, няня? «Бо так краще», — завіряють батьки. По-перше, це економія сімейного бюджету. По-друге, мама завжди знатиме, що з малюком рідний тато, а не стороння жінка, в неї не виникатиме почуття провини й вона не розриватиметься між роботою та домом. По-третє, у сім’ях, де не працює мама, дитина отримує менше батьківської уваги, ніж у тих, де не працює батько. Річ у тім, що татусі, які займаються вихованням малечі, зосереджуються саме на ньому й не відволікаються ні на що інше.
У той самий час мати, яка не працює, – домогосподарка з усіма навантаженнями. Коли ж працює батько, існує ризик, що рідні будуть бачити його рідко: відрядження, довгі години в офісі. Не факт, що він і на вихідні не захоче втекти на риболовлю або до друзів. А мами свої довгоочікувані вихідні повністю присвячують сім’ї. Якщо вночі дитина прокинеться й злякається будь-чого, то в родині, де не працює мама, у 80% маля підійде до неї і лише у 20% — до батька. Якщо за малюком доглядає тато, це співвідношення дорівнюватиме 50 на 50. Отже, в сім’ях, де мама працює, а татусь залишається з дітьми, у малечі встановлюються більш рівні й глибокі стосунки з обома батьками. І наостанок, коли діти вже йдуть до школи, чоловікам легше, ніж жінкам, повернутися до роботи.
