Темперамент відбиває життєвий темп людини, що виявляється в ході, жестикуляції і швидкості мови, динаміці прийнятих ним рішень, а також в продуктивності роботи та виконанні поставлених завдань. Наприклад, рухливість і реактивність сангвініка може бути корисною, якщо робота вимагає від нього частої зміни дій, переходу від одного ритму життя до іншого.
Флегматики же відрізняються особливою пунктуальністю. Вони вміють дотримуватися одного разу прийнятий розпорядок, ретельно планують свою діяльність і ведуть її педантичний контроль.
Як встановлено, меланхоліки охочіше виконують більш прості дії. Вони менше втомлюються і дратуються від одноманітності щоденної рутини. З іншого боку, сангвініки і холерики не терплять, коли їх функції строго регламентовані і не допускають індивідуальності прийняття рішень. Зміна способів роботи дозволяє людям з таким темпераментом домагатися більших результатів з невеликим числом що здійснюються помилок.
Отже, складати робочі інструкції необхідно з урахуванням різних типів темпераменту: для одних - докладні, детальні, а для інших - узагальнені, з мінімальним числом вказівок.
У нормальних умовах темперамент виявляється тільки в особливостях індивідуального стилю діяльності. В екстремальних ситуаціях вплив темпераменту ж зростає: завчені і попередньо засвоєні форми поведінки в колективі стають неефективними, потрібна додаткова мобілізація організму, аби впоратися з несподіваними діями. Так, в провокує ситуації холерик реагує безпосередньо слідом за подразником. Він мобілізується миттєво, дає спалах у вигляді афекту, гніву. У флегматика ж в екстремальній ситуації йде процес накопичення роздратування, тому спалах гніву може бути істотно відсунута від провокації за часом. Він ніби запізнюється з відповіддю на репліку або вчинок колеги. Відповідь на перше звернення може послідувати після другого або навіть третього репліки - це ускладнює спілкування і породжує взаємне нерозуміння.
Стан невизначеності найбільше гнітить холериків і меланхоліки. Флегматики ж переносять її легко, але вони погано переключаються, мало відволікаються, довго звикають до нової обстановки, що може виглядати з боку як байдужість до оточуючих.
Стиль спілкування у колективі слід будувати з урахуванням темпераменту співрозмовників: з холериками і меланхоліки краща індивідуальна бесіда і непрямі пред'явлення вимог - дайте їм пораду чи натяк. Публічне осуд визивет вибух у холерика , а меланхоліка глибоко образить і додасть пригніченість і невпевненість в собі. З флегматиком не наполягайте на негайному виконанні вимог - йому необхідний час. Сангвінік краще сприйме ваше зауваження у вигляді жарти.
Діяльність холерика контролюйте якомога частіше. Будь-який його проступок засуджуйте справедливо і вимогливо.
Перед сангвініком безперервно ставте нові завдання, які вимагали б від нього зосередженості і напруги.
флегматика треба зацікавити: залучіть його в активну діяльність. Йому потрібні завдання на тривалий період, без швидкого переходу з однієї задачі на іншу.
Відносно меланхоліка неприпустимі різкість, брутальність і іронія. Про його проступки з ним краще говорите наодинці. До нього слід виявляти індивідуально підкреслена увага - похвалите його за успіхи, виявлені рішучість і волю.
Таким чином, знаючи темперамент співробітників і колег, можна грамотно сформувати робочу групу, а отже, домогтися більше віддачі від вкладених зусиль в робочий процес.
Автор: Лана Васильєва
Джерело
