Медики досі сперечаються про ідеальний вік мами. Багато фахівців називають вік до 25, поки "є сили і енергія". Але це лише в теорії - сучасні представниці прекрасної статі нерідко говорять про те, що перед народженням малюка необхідно здобути освіту, зробити кар'єру і створити міцну матеріальну базу. Виходячи з цього, лікарі західних країн визнають: психологічно і соціально оптимальний вік - 30-34 роки. Дисонанс між "є сили, але немає бази" і "є матеріальні блага, але немає сил" досить великий. В Україні зараз середній вік для народження - 26 років, Німеччині - 29,5, Франції - 29,7, Фінляндії - 30 років. Однак українки незабаром також наздоженуть європейок - прогнозують демографи.
Проте, на думку багатьох фахівців, пологи після 30 років можуть зашкодити як здоров'ю дитини, так і здоров'ю матері.
Найоптимальніший варіант - 25-32 роки. Якщо жінка народжуватиме пізніше, у неї можуть посилитися гіпертонічні хвороби, цукровий діабет, та й реабілітуватися після такого непростого випробування на міцність їй буде складніше. Більше того, як попереджують медики, при пологах після 35 років у три-чотири рази збільшується вірогідність того, що дитина з'явиться на світ з хворобою Дауна.
І все ж майже половина наших співгромадян називає вік 19-24 роки найприйнятнішим для народження нащадків.
"Якщо в 25 років у медичній картці вагітної пишуть, що вона – «старородящая» мати, то як бути? В інституті народжувати – зарано. Потрібно здобути освіту, потім - встати на ноги – от і маєш уже 24 роки. А якщо йти в декретну відпустку пізніше, то три роки догляду за дитиною нерідко закінчується втратою кваліфікації. Як же потім працювати, аби забезпечувати свою новонароджену дитину всім необхідним? Якщо ж у віці близько 30-и зважитися "на користь дитини", то можуть виникнути саме медичні проблеми», - розмірковує молода мама Юлія, якій нещодавно виповнилося 23.
Її «візаві» по палаті у пологовому будинку № 6 Тетяна Миколаївна наважилася стати мамою у 34 роки. Хлопчик Артем народився здоровим. Однак у період вагітності було досить важко: далися взнаки хворі нирки. Однак «немолода» породілля переконана: якщо Бог дасть, за рік-два народить ще одну дитину, бо попри ризики народжувати варто тоді, коли ти сам внутрішньо готовий до цього дійства. «Наші бабусі й прабабусі, - говорить вона, - народжували первістків і в 17 років, і дарували їм братиків й сестричок навіть у 50».
Тож будь-які обмеження за віком, на думку багатьох українок, - пережиток минулого, на який зараз мало хто зважає. Щоправда, вітчизняна медицина традиційно навіть абсолютно здорових породіль старших 25 років схильна зараховувати до категорії «пацієнток підвищеного ризику». І хоча саме це визначення часом може негативно впливати на емоційний стан вагітної, з точки зору фізіології, лікарі мають рацію: краще народжувати дитину в більш ранньому віці.
Та сприяти тому, щоб дітей у нас ставало більше, щоб на вулицях великих міст і маленьких селищ дедалі частіше лунав дзвінкий сміх малечі, - державна мета, яка нівелює вікові обмеження, натомість висуваючи більші вимоги перед системою охорони здоров’я. Адже, як стверджують демографи, найближчими роками, на відміну від середини 80-х, коли був сплеск народжуваності, показники цього природного процесу поступово знижуватимуться. Пов'язують це з тим, що в 2000-х ці діти досягли активного дітородного віку, і теж дали позитив у статистиці. З 1990 року народжуваність загалом почала стрімко падати, тому після 2010-го очікується зменшення кількості готових до пологів жінок. Врятувати ситуацію може єдине - щоб якомога активніше ставали матусями жінки, яким виповнилося хай навіть 35-40 років, хоча раніше пік народжуваності припадав на групу 20-24-річних.
Прорив у цьому процесі вже намітився. За останні 15 років наполовину зросло число перших пологів як у жінок у віці від 30 до 39 років, так і старше 40. Рішення стати мамою після 35 - цілком відповідає часу. Тим більше, що життєвий досвід поводитися з крихіткою не як з останньою лялькою, а саме як з першою дитиною, дає надію на те, що й виховання малечі буде грамотним, усвідомленим, а головне – з любов’ю. Саме тому й ідеальний вік для народження - той, коли жінка понад усе прагне дати нове життя, народити собі на втіху малечу. І жодні матеріальні труднощі цьому не завадять.
"Я спостерігаю за матусями різних вікових категорій - і зовсім юних, і досвідченіших, - говорить завідуюча відділом медичної психології клініки «Ісіда» Олена Черненко. - Оскільки наша медична установа, як то кажуть, - "статусна", до її послуг звертається чимало жінок, які народжують першу дитину у 35 років і навіть старші. Можу сказати, що кожен вік має свої переваги і недоліки. Якщо жінка народжує рано, вона сама ще дитина, тому може "зростати" разом із сином чи донькою, відчувати малюка та бути йому подругою. Якщо жінка народжує пізно, вона вже має досвід, відповідальність і ставиться до дитини свідоміше. А це – дуже сприятливий фактор щодо майбутнього такої дитини. Та загалом усе залежить не лише від віку, а й від конкретної ситуації".
Бо, скажімо, надто раннє материнство іноді стає не лише не кращим, а й навіть небезпечним для дитини й породіллі. Проте це залежить від стану здоров'я жінки і рівня її фізичного розвитку. Щодо материнства в межах 18 років, то лікарі, як правило, ставляться до цього цілком спокійно. Вік від 20 до 30 років (який можна назвати розквітом жінки та жіночого організму) взагалі вважають найкращим для народження дитини. Якщо проаналізувати спосіб життя багатьох дівчат саме в цей «ідеальний період», то ідеальним для пологів його називати іноді вкрай складно. Адже більшість представниць прекрасної статі у цей віковий проміжок живуть просто у шаленому ритмі, прагнуть досягти успіхів, якнайповніше насолодитися сьогоденням. А це виснажує і морально, і фізично.
Та народжувати однак треба – і молодим, і не дуже. І тут давати поради недоречно. Головне, щоб до цього відповідального акту жінка ставилася свідомо, готувалася до «святого дійства», а дане нею життя надалі було щасливим, бо як свідчить народна мудрість, у щасливої матері – завжди щасливі діти…
