В останні роки Україна перебуває у глибокій демографічній кризі, яка викликана багатьма факторами, серед яких – і висока смертність, бідність, екологічні катаклізми. Але серед багатьох причин варто було б виділити дві з них: аборти і пропаганда «безпечного сексу». За роки незалежності в Україні було офіційно зроблено близько 32 мільйонів абортів, що значно більше від кількості народжених. Отож, аби глибше зрозуміти і причини, і наслідки цих явищ, нашим співрозмовником буде лікар-гінеколог Луцької районної лікарні Лариса Матвієнко.

– Ларисо Олександрівно, за останні роки кількість населення в Україні скоротилася приблизно на 5 мільйонів. У чому причина такої важкої демографічної кризи?

– Причин є багато. Це і соціальні, й економічні фактори. Соціальні причини полягають, у першу чергу, в моральному стані населення, ну а економічні пов’язані, звичайно ж, із низьким рівнем життя. Наслідком цих явищ є хвороби, аборти і контрацепція. Це наш спадок із радянських часів, коли було дозволено жінкам планувати свою сім’ю в неприродний спосіб. У той час не пропагувалися християнські цінності, а пропагувалося те, що треба працювати для забезпечення лише матеріальних благ.

На жаль, в медичних інститутах теж учили, що аборт – це нормальне явище. З часом для заспокоєння совісті медиків сказали, що лікар, який робить аборт, гріха не має, а має той, хто замовляє. Але ж чомусь коли вбивають людину, то шукають кілера і замовника. Всі кажуть, що їх треба засудити, то значить, це ж стосується і лікарів.

- Ваша думка про контрацепцію?

- Коли я ще вчилась в інституті, то вже тоді існувала думка серед тих лікарів, які вивчилися одразу після війни, що контрацепція викликає багато проблем зі здоров’ям. Уже тоді ставилося питання, що рак шийки матки виникає внаслідок частої зміни статевих партнерів. На одному із занять викладач запитав у студентів: «Яку кількість статевих партнерів ви вважаєте великою?» Студенти називали різні цифри, які вважали правильними, після чого викладач сказав: «Два – це вже багато». Тобто, він повинен бути один на все життя.

– Деякі лікарі радять переривати вагітність, коли виявляють якусь патологію в розвитку дитини. Як Ви до цього ставитесь?

– Існує така думка, що якщо ми будемо зарання робити всім УЗІ і виявляти, що ця дитина неспроможна буде самостійно існувати без матері, то цю дитину треба вбити. Але всі ми знаємо, що є певна кількість мимовільних викиднів, тобто коли вагітність переривається сама. Тому без нас вирішується, кому народитися і жити далі, а кому ні.

Батькам у свідомість вносять таке, що ніби ця дитина буде завдавати їм клопоту, водночас забуваючи, що в наших лікарнях є відділення реанімації, які є дуже затратними. І коли людина потрапляє у критичний стан, її везуть туди, рятують, лікують, бо всі ту людину бачили. Виходить, одних ми лікуємо, а іншим навіть не даємо з’явитися на світ.

– Сьогодні існує думка що дитина повинна бути бажаною, і цим виправдовуються ті, хто робить аборт. Як Ви вважаєте, чи правда, що, здійснивши його, жінка ніколи не буде мати абсолютно здорових дітей, вади яких можуть бути не лише фізичними, а й душевними?

– Дійсно, під час аборту вся інформація, викликана емоціями і страхом, які переживає дитина, залишається у тканинах матки. Наш організм практично на 80% складається з води, яка є потужним інформаційним носієм. Вона вбирає в себе цю інформацію і довго її зберігає. Як доказ цього можна привести свячену воду.

Я в таких випадках намагаюсь жінкам навести приклад: «Чи хотіли б ви дев’ять місяців прожити в темній кімнаті, де вбили людину?» Відповідь завжди одна: «Ні». «То чому ви прирікаєте свою дитину дев’ять місяців сидіти там, де вбили брата її або сестру?» Крім того, абортовані діти не мають своїх могилок, адже їх викидають або у смітник, або в каналізацію, і мати тим самим лишає себе можливості піти й покаятися перед могилою сина або дочки.

– Науковці стверджують, що жінка, яка зробила аборт, із часом переживає певний психологічний стрес, а часто і проблеми зі здоров’ям. Чи багато у Вашій практиці було таких випадків?

– Ті жінки, з якими я спілкуюся, звичайно ж, переживають певний стрес. Це може бути не відразу, а в період вікової кризи, у 30-40 років, коли людина починає набагато більше відчувати наслідки тих вчинків, які були зроблені в молодості.Буває, що пацієнтка приходить і з порогу заявляє: «Мені погано зробили аборт, у мене мажеться, в мене температура і т.д.» Я кажу їй: радій! Стоїть і дивиться: чому? Тому що ти вже зараз платиш за те, що зробила, а не потім, коли забудеш, а воно тобі вилізе боком і буде важко згадати, за що розплачуєшся.

– Коли до вас приходять пацієнтки, щоб здійснити штучне переривання вагітності, то ви як лікар проводите роз’яснювальну роботу, де попереджаєте про всі негативні наслідки. Скажіть, чи багато жінок змінюють своє рішення після цього?

– Є такі. Шкода, що я з самого початку не почала вести статистику таких випадків. Можу сказати, що жодна з них не шкодує про те, що народила.

– Одній жінці лікар порадив робити аборт, бо дитина мала фізичні вади, але ця жінка, будучи віруючою людиною, віддалася на волю Божу й у підсумку народила абсолютно здорову дитину. То чи можна довіряти на сто відсотків поставленому діагнозу?

– Правильно зробила! УЗІ не є досконалий метод дослідження, ми вже не раз в цьому переконувались. УЗІ добре показує, чи нема загрози для виношування дитини, допомагає підкоригувати хід вагітності. Зараз існують нові апарати, які допомагають побачити дитину в кольорі. Тут є психологічний момент, що матір може побачити дитину такою, якою вона є, а коли вона її побачить, то потім дуже важко від неї відмовитися.

– Деякі борці за права жінок стверджують, що аборт на ранніх стадіях не є вбивством. Що Ви як лікар на це скажете?

– Усі знають ще зі школи, що в генах закладено все від «А» до «Я»: колір волосся, колір очей, зріст, вага, таланти, які буде мати ця дитина, все закладено. Всі добре знають: якщо винищити ікру – риби не буде. Знищувати яйцеклітини такими способами, як спіралі, аборти в 2-3 тижні вагітності, є небезпечним. До того ж, корекція менструального циклу (аборт на ранніх стадіях) не завжди призводить до знищення плоду. Буває, що жінка приходить і заявляє: я робила аборт, але місячних немає. Її беруть на крісло, а там вагітність терміном у 12 тижнів.

– А серед лікарів багато поділяють Ваші переконання?

– Там, де я працюю, є шестеро лікарів, троє з яких абортів не роблять, серед яких і я. На жаль, інколи виникають ситуації, коли лікар змушений робити аборт через те, що це його обов’язок, і багато хто так робить, аби допрацювати до пенсії. Одного разу до нас була направлена жінка, яка звернулася у приватний кабінет, де встановили, що вона вагітна. Зробили необхідні дослідження і написали заключення. Вона з тим заключенням приходить у приймальне відділення, і лікар із цього відділення не може їй відмовити. Лікаря, який на даний момент перебуває на зміні, ставлять перед фактом, що він маєте обслужити цю пацієнтку, бо вона це хоче, і якщо він не виконуєте своїх функцій і обов’язків, то на нього напишують рапорт, що він не відповідаєте займаній посаді, і просто звільнять з роботи.

– Психологи стверджують, що діти, народженні у багатодітних сім’ях, є менш егоїстичними, ніж у тих сім’ях, де є одна дитина. Як це можна пояснити?

– Вони допомагають одне одному, старші наглядають за меншими. Ці діти намагаються допомагати батькам по господарству, аби ті могли приділити їм більше уваги. Діти мають позитивний приклад батьків, адже вони бачать, як батько чи матір трудяться на благо сім’ї, і собі перебирають цей досвід. Багато хто починає зараз казати: така криза, як же народжувати тих дітей? Але ж у війну народжували, і в голод народжували і вигодовували. Нещодавно дивилася телепрограму, в якій розповідалось про чоловіка, який мав 87 дітей від двох законних дружин. Вижило 84 дитини. Народжувались у нього лише двійні і трійні, і ніхто цих дітей не вбивав в утробі.

– Як зменшити, а то й взагалі викорінити всі ці негативні явища, про які ми говорили?

Треба починати роботу з дітей, закладати їм моральні цінності, щоби в дитячих садочках і школах викладалася християнська етика, адже ми є християнською державою.

Одного разу під час виступу перед студентами одного з луцьких університетів мене запитали, чим відрізняється перший статевий акт до шлюбу від того, що відбувається в шлюбі. Справа в тому, що коли люди взяли шлюб, значить, вони кохають одне одного, це буде усвідомлене і відповідальне дійство, ніж коли б це було зроблено до шлюбу.

Мені надзвичайно сподобався виступ одного лікаря акушер-гінеколога на конференції щодо питання, як готувати жінку до вагітності і пологів. Він сказав: «Жінку до вагітності треба готувати з утроби матері». Мамині і татові думки, їхня поведінка під час вагітності і народження безпосередньо впливають на стан дитини.