Сюзанна
Я хочу почати з фотографії цієї дівчини. ЇЇ звати Сюзанна, вона з Чехії, їй 22 роки, вона є ВІЛ+. Була інфікована в 17 років від першого хлопця, з котрим мала статеві зносини. Сюзанна також пропагує профілактику СНІДу. Вона відвідує школи і застерігає студентів про небезпеку вірусу ВІЛ.
Але не кожний заражений зуміє відповідально поставитися до цієї проблеми . Як приклад я розкажу вам декілька випадків, які сталися насправді:
„Дзеркало”
Один солдат приїхав на декілька днів додому у відпустку. Ввечері він з друзями пішов до місцевого бару відпочити від "зелених" думок. Вони сиділи, випивали, розмовляли. В цю хвилину відчинилися двері, і зайшла дівчина, котра відразу зацікавила хлопців. І ще більше вона зацікавила їх, коли сіла за столик сама. Через декілька хвилин той солдат сказав своїм друзям: "Ну, панове, тепер дивіться!", пішов і підсів до тієї дівчини. Почав з нею розмовляти, замовив щось випити, потім вони разом танцювали. Друзі солдата дивилися і ледве вірили у блискавичний успіх свого приятеля. Той був зі своєю дівчиною в барі аж до закриття і тоді запросив її до себе додому, щоб показати колекцію марок. До марок знайшлося ще щось у холодильнику, і закінчилося все тим, що вони займалися коханням, мали статевий акт. Зранку солдат прокинувся і виявив, що дівчини вже немає.  Він подумав: "Ну, що поробиш, напевно, у неї автобус, або їй це ввечері не сподобалось..." Тоді  встав і пішов у ванну вмиватися, ще заспаними очима подивився у дзеркало і побачив, як на ньому червоною губною помадою було написано: "Ласкаво просимо у клуб СНІДу".
"Який ідіотський жарт!", – сказав собі солдат. Але, на жаль, це не був жарт, і коли молодий чоловік через три місяці пройшов тест, то виявилось, що він ВІЛ+. Сьогодні у нього немає жодної перспективи. Якщо б цей хлопець мав змогу повернути час, то ніколи не поводився б так нерозсудливо.
„Працюю на панелі, тому що ... чекаю дитину”
Якби раніше Інночці сказали, що в 20 зруйнується все її життя через її ж дурість, вона б не повірила. Закінчивши Вінницьку школу вона поступила в престижний столичний ВУЗ. Із студентом випускного курсу Ахметом Алі із далекої країни Гвінеї-Бісау познайомилась на вечірці. Через декілька місяців почула від молодого чоловіка “будь моєю дружиною” і відчула себе найщасливішою в світі. Але весілля не відбулося. Одного разу Ахмет отримав довгий лист на незрозумілій мові. І поїхав на батьківщину, твердо пообіцявши скоро повернутись. Інночка зрозуміла, що коханий її залишив.
На прийом до лікаря пішла після сесії. Лікар оглянув червоніючу студентку і сказав, що вона вагітна і робити аборт надто пізно.
З інституту Інна пішла відразу і поселилася у подругу Лєри. Та і намовила Інночку вийти на панель. Спочатку було бридко “працювати”, потім охопила байдужість. Оживлялась лише тоді, коли перераховувала закордонні купюри ...
... Швидку викликав хтось із перехожих. Коли в Інни почалися потуги, присіла на лавочку і втратила свідомість. Що було далі, пам’ятає погано, а коли опритомніла тільки й запитала : “Що, вже?”. На другому тижні життя в малюка взяли аналіз крові на ВІЛ. Те, що він дав позитивний результат, шоку в Інни не викликало. Вона тут же слухняно дала перетягнути свою руку джгутом і ... більше в лікарню не прийшла. Малюк росте, аґукає і посміхається, протягуючи руки людям в білих халатах. Поки що в нього є все – ліки, турбота і опіка. Але майбутнього немає. А його безпутну мамашу тим часом шукають. Скількох прагнучих не безкоштовних пестощів вона нагородить ВІЛ?
Віра Ткаченко, газета “Сегодня”

Такий приклад не є поодиноким.
На конференції про СНІД в Чехії один лікар наводив нам п'ять випадків, коли ВІЛ+ люди мали далі статеві зносини зі своїми знайомими і таким чином могли їх заразити. Деякі жінки навіть говорили: "Я заразилася від чоловіка і хочу, щоб це дістали якнайбільше інших чоловіків". Не існує жодного обліку осіб з діагнозом ВІЛ+, і його неможливо вести.