У щоденній метушні ми інколи забуваємо про істину: «Людина є тим, що вона їсть». У результаті вміст наших тарілок нерідко можна порівняти зі скринькою Пандори: хто знає, чим «напхані» рум’яні помідори, смачна картопелька і що, крім м’яса, ввійшло до складу тих-таки сосисок?.. Багато хто довірливо покладається на виробників і контролюючі державні структури — мовляв, їм зі службового обов’язку потрібно про це думати. Водночас на нас, споживачах, теж лежить відповідальність за наш вибір на ринку, за правильне зберігання і споживання харчових продуктів.

Майже вся імпортна ковбаса містить білок, отриманий з генетично модифікованих продуктів

ІНФОРМУВАТИ — НЕ РЕКЛАМУВАТИ

Вибір споживача починається з етикеток і упакувань. Тож будьмо уважні! Якщо інформація на баночці з маслинами вичерпується написами «Виготовлено в Іспанії» і «Це кращий продукт», зробити таку покупку буде найбільшою необачністю. Якщо на упакуванні ви не можете розібрати текст, написаний дрібним бісером, та ще чорним кольором на темно-синьому фоні, знайте: вас не поважають.

Маркірування частіше перетворюється на рекламу — такого висновку дійшли фахівці Української асоціації споживачів та Інституту споживача. А це неприпустимо, тому що порушує право споживача на доступну інформацію. Асортимент продукції на ринку великий. Якщо хочете, щоб вас поважали як споживача, не віддавайте перевагу і гроші виготовлювачам, котрі зневажають вашими правом і достоїнством. Адже насправді дрібний шрифт — не дріб’язок. Багато виробників м’ясної продукції, ковбас і сосисок перейшли на випуск продукції, відмовившись від Держстандарту. От чому споживачі шукають і не знаходять «Докторську» ковбасу «як за два двадцять», «Дитячу» — «як раніш» і так далі. Цікаво і те, що ознайомитися з технічними умовами на продукцію, яка випускається, практично неможливо: вони — власність виробника. Одне слово, з повагою до споживача в нашій країні ще багато проблем.

НЕ ПИЙТЕ ПИВО «ГЕННЕ»!..

Трансгенні чи генетично модифіковані організми (ГМО), за які вітчизняний споживач років десять тому навіть не підозрював, на відміну від своїх «чистих» побратимів, містять чужий ген. Приміром, сою збагачують геном петунії (це робить її стійкою до комах), картоплю — геном ґрунтової бактерії (через це її стебла і листя самі виробляють пестициди, смертельні для колорадського жука). Генетики так захопилися подібним схрещуванням, що спробували в помідор увести ген риби, а в лосося — ген росту форелі. Правда, помідор не став морозостійким, а лосось вийшов великий, але з м’ясом... зеленого кольору. Однак невдачі вчених не засмутили. Вони створили каву без кофеїну, полуницю зі зниженим вмістом цукру, супернасичену крохмалем картоплю...

Результати цієї наукової революції непомітно вийшли за стіни генно-інженерних лабораторій. У США, за деякими оцінками,

60 % їжі — генетично модифіковані. Вченим удалося видозмінити понад 120 видів рослин і кілька десятків видів тварин і комах. Навіть пиво може містити Гм-організми. Багато різновидів дріжджових культур були модифіковані для пришвидшення процесу ферментації при виробництві пива і хліба. Однак дослідження Гм-дріжджів, що містять гени, відповідальні за переробку глюкози, показало: вони акумулюють мутагенну і високотоксичну речовину метилглиоксал, і цей небезпечний побічний продукт життєдіяльності дріжджів може виявитися в харчових продуктах. Даний приклад вкотре доводить, що продукт, у виробництві якого задіяні генетично модифіковані організми (бактерії, дріжджові культури чи рослини), може зазнати небезпечних змін, у його складі можуть з’явитися нові чи уже відомі токсини.

Аргументи прихильників ГМО засновані на дешевизні та високій врожайності Гм-продуктів, можливості нагодувати увесь світ і подолати бідність і голод у багатьох країнах. У той же час громадськість багатьох країн виявляє серйозне занепокоєння щодо Гм-продуктів як недостатньо вивчених і які становлять ризик і небезпеку для всіх живих організмів. Екологи б’ють тривогу, тому що процеси переносу пилку вітром, птахами і комахами зупинити не можна. Медики також стурбовані, зокрема, алергічними реакціями, спровокованими харчовими продуктами з невідомими генами.

ГМО ПО-УКРАЇНСЬКИ: КІТ У МІШКУ

Безумовно, згодом на багато невирішених сьогодні питань будуть отримані відповіді. Та коли це відбудеться, не знає ніхто. Відстоюючи інтереси споживачів стосовно ГМО, Українська асоціація споживачів та Інститут споживача визначили своєю головною задачею домогтися законодавчого закріплення маркірування продуктів, що їх містять. Такий підхід реалізований у Євросоюзі, де споживачі мають можливість бачити на етикетках позначення на кшталт «вільний від ГМО» або дані про процентний вміст Гм-матеріалу в продукті. Завдяки підтримці вчених, екологів, а також Федерації профспілок України, представникам УАС і Інституту споживача удалося «донести голос споживача» до депутатів Верховної Ради. Таким чином, з початку 2002 року обов’язкове маркірування продуктів, отриманих із застосуванням методів генної інженерії, передбачене Законом України «Про захист прав споживачів» і Законом України «Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини». Та недовго споживачі України святкували перемогу. Донині ви не знайдете на упаковках вітчизняних продуктів інформацію про вміст чи відсутність у них ГМО.

Між іншим, у вересні 2002 року Україна приєдналася до Картагенського протоколу про біобезпеку, відповідно до якого здійснюється міжнародний контроль над живими зміненими організмами — ЖЗО. Споживачі України також готові дотримуватися принципу обережності щодо ГМО (ЖЗО), а, значить — вибирати харчові продукти на свій розсуд. Особливо з урахуванням чорнобильських наслідків, стану навколишнього середовища й охорони здоров’я в Україні, соціальних факторів тощо.

СТАРИЙ — ЗНАЧИТЬ ЯКІСНИЙ

Термін «нові продукти» широко поширений у Європі, де існує навіть розділ законодавства по нових продуктах харчування і нових харчових інгредієнтах. Законодавче регулювання включає багато аспектів, що стосуються нових харчових продуктів, зокрема, їхнє маркірування.

Термін «старі» щодо харчових продуктів фахівцями не вживається, але де-факто такі продукти існують і переживають своє, так би мовити, відродження. Мова йде про органічні продукти (ОП). Це продукти, що вирощуються без застосування хімікатів. Сьогодні ОП упевнено просуваються на споживчий ринок Європи, США, Канади й інших країн. Попит споживачів на «органіку» неухильно росте, і ринок відповідає збільшенням пропозиції. До речі, сьогодні фермери використовують у 30 разів більше пестицидів, ніж вони робили це в 1945 р., але, незважаючи на це, частина врожаю, що пожирається шкідниками, збільшилася на 20 %. З 28 найбільш використовуваних пестицидів щонайменше 23 є канцерогенами. В усьому світі сільським господарством щорічно витрачається близько 1,86 млрд. кг пестицидів. 60 % усіх гербіцидів, 90 % усіх фунгіцидів і

30 % всіх інсектицидів є канцерогенами. Якби звичайна родина цілком перейшла на споживання органічних фруктів, овочів і круп, це дозволило б зменшити на
5—6 % забруднення води, на
9—12 % забруднення повітря і на
24 % — споживання води...

Для оздоровлення ґрунту висіваються спеціальні культури, що сприятливо впливають на поліпшення його властивостей. Як правило, для очищення і збагачення землі потрібно не менше трьох років. Сучасне органічне виробництво побудоване на поєднанні традиційних, «дідівських» методів і сучасних технологій, що дозволяють вести масштабний виробничий процес.

ОП. НА ПЕРСПЕКТИВУ?

Які ж перспективи України в розвитку ринку органічних (біологічних) продуктів? Міністерством аграрної політики України розроблена Концепція розвитку органічного сільського господарства, ведеться розробка проекту закону про органічні продукти. У ряді регіонів є господарства, що стали на шлях органічного виробництва і виробляють чисту продукцію. На даному етапі суттєвим фактором, що ускладнює роботу виробників, є відсутність в Україні системи сертифікації органічного виробництва. Це важливо і для споживачів, яким необхідні гарантії «органічності» органічних продуктів. Чим скоріше з’явиться і заробить вітчизняна система сертифікації ОП, тим більше шансів у споживачів одержати доступ до таких продуктів.

Частина української продукції, що поставляється на ринок приватними виробниками, гадається, може бути зачислена до органічної. Але покупці покладаються на випадок, запевняння продавців і на свій споживчий вибір, що спирається в основному на зовнішні ознаки продуктів. Адже овочі й фрукти більшість з нас купують на ринках, у тому числі на стихійних. Що стосується м’ясних і молочних продуктів, то багато хто вже відмовилися від ризикованих покупок і переорієнтувалися на магазинну торгівлю чи офіційні ринки, де здійснюється контроль продукції.

Безумовно, органічні продукти гарантованої якості знайдуть свого покупця і в Україні. Прихильність до здорового способу життя розширює коло людей, що переглянули свої підходи до харчування, звичок, а, отже, і покупок.

***

Активісти екологічної організації Грінпіс розповсюдили перелік фірм, які практикують використання ГМО

Kellogg’s (Келлогс) — продукує готові сніданки, кукурудзяні пластівці;
Nestle (Нестле) — шоколад, кава, кавові напої, дитяче харчування;
Unilever (Юнілевер) — дитяче харчування, майонези,соуси тощо;
Heinz Foods (Хайнц Фудс) — кетчупи, соуси;
Hershey’s (Хершис) — шоколад, безалкогольні напої;
Coca-Cola (Кока-Кола) — «Кока-Кола», «Спрайт», «Фанта», тонік «Кіндлі»;
McDonalds (Макдональдс) — мережа ресторанів швидкого харчування;
Danon (Данон) — йогурти, кефір, сир, дитяче харчування;
Similac (Сімілак) — дитяче харчування;
Cadburi (Кедбері) — шоколад, какао;
Mars (Марс) — шоколадні батончики «Марс», «Снікерс», «Твікс»;
PepsiCo (Пепсі-Кола) — «Пепсі», «Мірінда», «Севен-Ап».

***

КОМЕНТАР

«Давайте повернімося до наших яблук з хробачком»

Головний гастроентеролог міста Алла Січка: «Я дуже проти генетично-модифікованої їжі. Чим більше в продуктах штучного, тим згубніше вони впливають на організм: порушують обмін речовин, викликають харчові алергії тощо. Приміром, на Заході при виробництві продуктів, особливо дешевих, а саме такі переважно завозяться в Україну, часто використовують різні гормональні препарати. Для здорової людини вони не страшні, та якщо в організмі дрімає чужорідна клітина, то будь-який антибіотик чи гормональний препарат може дати поштовх до розвитку пухлини. Не випадково по ракових захворюваннях ми посідаємо одне з перших місць.

А подивіться на американців — у них якість їжі компенсується кількістю, тому серед них так багато товстих людей. Та найгірше те, що всю цю шкідливу їжу —чіпси, напої, солодощі —дуже полюбляють діти, тож уже з дитинства людина запасається букетом хронічних захворювань. Замість якогось заморського фрукта, невідомо як і де вирощеного, краще дайте дитині звичайне яблучко з сільського саду».