Комп’ютерний зоровий синдром - визначення, запропоноване Американською асоціацією оптометристів (синоніми: зорова астенопатія, зорове стомлення). Вживається для позначення симптомокомплексу, що виникає у користувачів ПК внаслідок роботи перед екраном монітора. КЗС посідає перше місце в структурі патології у користувачів ПК. Частота виникнення КЗС залежить від тривалості роботи за комп’ютером і типу монітора.

Клінічні ознаки

Скарги, що виникають в умовах КЗС, можна поділити на групи:
Астенопічні скарги: зниження гостроти зору вдалину і зблизька (“туман”); порушення акомодації (утруднення фокусування при переведенні погляду з близьких предметів на віддалі і навпаки); двоїння, швидке стомлення під час читання; зміна форми і розмірів об’єктів; зміна кольорового сприйняття; порушення бінокулярного зору.
Очні скарги: відчуття важкості, жару, піску в очах, біль в очах під час руху очних яблук; почервоніння очних яблук; сльозотеча; світлобоязнь; відчуття стомлення очей.
Повідомлення про симптоми КЗС часто супроводжуються скаргами, характерними для споріднених станів:
- синдрому ”сухого ока” - відчуття сухості в очах, слизові скупчення у них;
- синдром стресу - біль у голові та під чолом, підвищена дратівливість, зниження уваги, стомленість;
- синдром тривалого статичного напруження м’язів - біль у м’язах шиї та спини.
Об’єктивні ознаки. У пацієнтів спостерігаються такі групи клініко-функціональних ознак, властивих КЗС:
1) ознаки здорової астенопатії - надмірне напруження очей, зниження гостроти зору вдалину та зблизька, біль в очах, бінокулярне двоїння;
2) міопізація рефракції - частіше розвивається в осіб з аметропією, ніж з еметропією, та у дітей. При роботі за комп’ютером міопізація збільшується: після 4 год. на 0,25Б, після 6 год. на 0,5Б;
3) ознаки кон’юнктивального подразнення - симетрична, поверхнена кон’юнктивальна гіперемія, незначний набряк слизової оболонки кон’юнктиви;
4) ознаки синдрому “сухого ока” - слизові кон’юнктивальні скупчення, рогівкові “нитки”, дифузне флуоресцентне забарвлення рогівки, підвищена світлочутливість.
У користувачів ПК дуже поширені кон’юнктивіти і блефарити, патогенетично пов’язані з КЗС.

Профілактика
Є три шляхи запобігання розвитку КЗС:
- гігієна праці в умовах роботи перед монітором;
- наближення зображення на моніторі до природного;
- поліпшення умов функціонування зорової системи при роботі із зображеннями на екрані монітора;

Гігієна праці в умовах роботи перед монітором ПК
Обмеження негативної дії фізичних чинників - один з основних напрямів профілактики розладів здоров’я у користувачів ПК. Для цього необхідно:
- звести до мінімуму вплив на організм людини електричного та електромагнітного полів шляхом заземлення корпусу монітора;
- покращити мікрокліматичні та санітарно-гігієнічні умови приміщень, де працюють ПК, двічі на день проводити вологе прибирання і провітрювання приміщень, відмовитися від використання крейди в навчальних класах, обладнати такі приміщення системами конденсування, аероіонізаторами (люстра Чижевського), користувачам ПК умивати обличчя холодною водою після роботи за комп’ютером (для змивання пилу, що осідає під дією електростатичного поля монітора);
- послабити дію високо- та низькочастотного електромагнітного полів шляхом встановлення моніторів на відстань не менше 2 м від задніх та 1,2 м від бокових стінок до сусіднього монітора. Слід встановлювати монітори так, щоб їхні задні панелі були спрямовані на стіни та кути кімнати, а не на людей;
- використовувати рідкокристалічні монітори, що не створюють електростатичного та магнітного полів.
Для послаблення електромагнітних випромінювань моніторів ПК рекомендується застосовувати захисні екрани, що зменшують напругу електромагнітних полів до безпечного рівня, забезпечують захист від електростатичного заряду (котрий утворюється на тумбочці монітора), поглинають надмірні світлові потоки, послаблюють ультрафіолетове і рентгенівське випромінювання; усувають відблиски.

Лікування
Основні методи лікування КЗС такі:
- відпочинок від роботи за персональним комп’ютером;
- оптимальна оптична корекція;
- фармакотерапія;
- фізіотерапія (Не-Nе-лазерна стимуляція сітківки);
- профілактика виникнення КЗС.
Лікарські засоби, що використовуються для лікування КЗС, можна поділити на кілька груп:
- М-холіноблокатори короткої дії (мідріатики): мезатон 1%, тропікамід 0,5% або 1,0% (мідріацил, мідрум, І-пікамід та інші. Їх призначають у вигляді очних крапель у кон’юнктивальний мішок на ніч. Використання цих препаратів дає змогу зняти спазм циліарного м’яза та зменшити міопізацію ока.
Судинозвужувальні препарати для місцевого застосування: тетризолін 0.05% (візин, октилія, діабетіл-Т), оксиметазолін 0,025% (афін), нафазолін 0,1% та інші. Ці засоби слід застосовувати, якщо тривалість роботи за комп’ютером становить більше 6-8 годин; призначають очні краплі в кон’юнктивальний мішок по 2 краплі. Це дає змогу тимчасово зняти очні скарги, характерні для КЗС, шляхом зниження гіперемії та набряку кон’юнктиви.
Препарати, що поліпшують функцію сітківки: міртилене форте 177 мг, нугроф, ніцерголін (цебран), віизидин та інші. Вони покращують стан сітківки шляхом нормалізації обмінних процесів у ній. Призначаються пацієнтам із захворюваннями сітківки та одночасним розвитком КЗС.
Препарати для зволоження рогівки: дуасорб, лакрисин, лакрисифи, відисик, акваларм, даркіна, двеле, нутратир, сльоза натуральна-11 та ін. Застосовуються в умовах синдрому “’сухого ока”.
Пацієнтам з КЗС, що супроводжується іншими захворюваннями очей, призначають етіопатогенетичну або симптоматичну терапію відповідно до цих захворювань і надають листок тимчасової непрацездатності.
Для лікування КЗС запропонована низькоенергетична лазерна стимуляція сітківки (Не-ИЕ), під дією котрої вдається значно поліпшити метаболізм фоторецепторів і пігментного епітелію та мікроциркуляцію сітківки.