Контрацепція є свідомою метою та цілеспрямованою діяльністю позбавлення статевого акту властивої йому за його природою дітородної функції.
Методи контрацепції суперечать «природі як чоловіка, так і жінки, а також їх глибокому поєднанню». (енцикліка Humane Vitae). Статеве поєднання у цьому випадку є відокремленим від прокреації; акт сфальшованим у його відкритості до життя.
«Так деформується і наповнюється фальшивістю первинний зміст статевих властивостей людини; два значення – поєднуюче і прокреаційне, що глибоко закладені в природу подружнього акту - штучно розділені: єдність чоловіка та жінки таким чином зраджується, а плідність піддається їх самоволі», - енцикліка Evangelium Vitae.
Контрацептивного ефекту можна досягти двома способами:
блокуючи звільнення яйцеклітини з ячників (за допомогою естропрогестинової таблетки);
створюючи перешкоду для зустрічі яйцеклітини та сперматозоїда під час статевого акту (презерватив, матковий ковпачок, сперміцидні засоби тощо).
До числа контрацептивів слід зараховувати також практику перерваного статевого акту, яка полягає у перериванні статевих відносин безпосередньо перед еякуляцією (сім'євиверженням), щоб сперматозоїди не проникли у статеві органи жінки. Але потрібно звернути увагу на те, що в стані збудження вже виділяється рідина – слиз, який містить малу кількість сперматозоїдів, що може призвести до вагітності, тому використання такого методу контрацепції не є ефективним.
Стерилізація також відноситься до числа контрацептивів, при цьому стерилізується не окремий статевий акт, а змінюється цілісність чоловіка і жінки.
В загальному контрацептиви можна поділити на:
1. Контрацептиви, які здійснюють механічну перепону. Серед контрацептивів, які виконують механічну перепону, слід назвати презерватив або ковпачок.
2. Гормональні контрацептиви: естропрогестинова таблетка. Естропрогестинова таблетка складається, як вказує вже її сама назва, з поєднання синтетичних гормонів – естрогену і прогестину – та здійснює свою контрацептивну функцію:
не дозволяє виділення яйцеклітини та гормонів;
є перешкодою нормальному процесу змін ендометрійної структури матки, в результаті чого, навіть якщо б і відбулася овуляція та запліднення, ембріон не мав би можливості імплантуватися в матку;
змінює рухливість фолопієвої труби і не дозволяє просуванню сперматозоїдів до зустрічі із яйцеклітиною, а у випадку можливого зачаття ембріону імплантуватися;
не дозволяє утворення слизу в шийці матки.
Другий і третій способи дії є вже абортивними, а не контрацептивними.
3. Сперміцидні засоби, губки, промивання. Сперміцидні засоби звичайно використовуються разом з іншими засобами, які є перешкодою для проникнення сперматозоїдів. Губки мають досить низьку дію.
Вагінальні промивання, з контрацептивної точки зору – зовсім не ефективні засоби. Тому що потрібно звернути увагу на те, скільки часу живуть сперматозоїди і те, що вони живуть в криптах шийки матки і живляться її слизом.
4. Інтерцептивні. Є гормональні (міні-таблетка, «таблетка на завтра», прогестини пролонгованої дії та підшкірні імпланти). Є механічні – спіраль. Прогестини пролонгованої дії є абсолютними абортивними засобами.
Спіраль або внутрішньоматковий механізм – це виріб зроблений з пластмаси або іншого матеріалу (срібла або міді), різної форми, який вводиться через шийку матки в маткову порожнину. Спіраль викликає хронічне запалення внутрішньої слизової оболонки матки, що унеможливлює імплантуватися у матці зачатій дитині. Спіраль не впливає на овуляцію і склад слизу шийки матки – що говорить нам про абортивну дію спіралі.
5. Антигестативні. Препарат RU 486 (таблетка до місяця часу). Дуже важко переноситься психологічно і у багатьох країнах світу є забороненою. Негативні наслідки: зміна тонусу судин, негативний вплив на серце, печінку, руйнує нирки, пошкоджує легені, шлунковий тракт, а також кістки.
Це лише загальні і поверхневі характеристики контрацептивних методів і засобів.
Вживання контрацептиву зводить статеве життя до засобу для досягнення задоволення, а особу – до предмету споживання. У такому стереотипі статевого співжиття, який пропагує сучасна споживацька культура, жінка стає предметом для насолоди чоловіка, а чоловік – засобом для задоволення жінки. Коли бажаний «засіб» не дає задоволення, то в такому випадку шукається способу його змінити. Святість, нерозривність та вірність подружжя, чистота душі та тіла в такому випадку є тяжко зневаженими і стають недосяжним ідеалом.
Оскільки жодний контрацептивний засіб не є стовідсотково ефективним, то небажана вагітність здебільшого закінчується абортом. Ось чому контрацепція спричиняє звиродніле розуміння людської статевості, зневажає гідність подружжя, перетворює дар народжувати дітей на «небажаний ризик», веде до формування так званої абортивної ментальності і таким чином збільшує кількість абортів.
Стосовно морального зла застосування контрацепції та її неетичності Святіший отець Іван Павло ІІ навчає: «Часто стверджується, що контрацепція, якщо вона безпечна і доступна для всіх, є найдійовішим засобом проти переривання вагітності. Католицькій Церкві закидають, що вона, вперто відстоюючи свою доктрину про моральну негідність контрацепції, сприяє поширенню абортів. Така аргументація насправді виявляється необґрунтованою. Можливо, багато хто вдається до контрацепції, аби пізніше не наражатися на спокусу аборту. Однак антивартості, властиві «контрацептивній ментальності» (яка є чимось цілком відмінним від відповідального батьківства і материнства, що переживаються у шануванні повної правди подружнього акту), роблять саме цю спокусу ще сильнішою, коли доходить до зачаття «небажаного» життя. Проабортивна культура набула найбільшого поширення саме в тих прошарках, де заперечують навчання Церкви про контрацепцію. Безумовно, контрацепція і переривання вагітності з погляду моралі є двома принципово різними видами зла: один суперечить повній правді статевого акту як правильного вияву любові між чоловіком і жінкою, інший – знищує життя людської істоти; перший суперечить чесноті подружньої чистоти, другий – чесноті справедливості і безпосередньо ламає заповідь «не вбивай».
